Вимагати гроші у студента – марудно і майже безнадійно. У тому переконався старший лейтенант із Бережанського райвідділу внутрішніх справ. Позбувся звання, посади, «заробив» умовне покарання – і усе через безгрошівного спудея…

Наприкінці минулого року у Бережанському райсуді оголосили вирок у кримінальній справі про звинувачення старшого оперуповноваженого групи кримінальної міліції в справах дітей Бережанського РВ УМВС України в області за ч.2 ст. 368 КК України: одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабар, дій з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням.

Екс-міліціонер (на лаву підсудних потрапив уже в статусі безробітного) завзято відхрещувався від звинувачень і навіть, як констатуватиме суд у вироку, вдавася до штучно створених доказів, щоб забезпечити собі алібі. Але не допомогло: факт вимагання та отримання хабара доведено неспростовними доказами.

А усе почалося з доволі типової ситуації: двох студентів бережанського навчального закладу затримали за те, що на території дитячого садка вони начебто вживали алкоголь і курили марихуану. Студентам загрожувала хіба що адміністративна відповідальність та повідомлення у навчальний заклад про таку протиправну поведінку. Аби зафіксувати вживання алкоголю, студентів відвезли на медичне освідчення. Один з них виявився цілком тверезим (але ця обставина не завадила міліціянтам взяти в юнака відбитки пальців), у другого зафіксували легке сп’яніння. За останнього і взявся старший оперуповноважений групи кримінальної міліції у справах дітей. Він пояснив переляканому першокурснику можливі наслідки – навіть відрахування з навчального закладу, і водночас недвозначно натякнув: можна і не складати протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, але це буде коштувати великих грошей. Яка сума на кону, міліціянт сповістив через два тижні – 200 доларів. Хлопець пообіцяв, що здобуде гроші, але на це треба час. Міліціянт сердився, бо хотів отримати хабара негайно.

Минав час, і юнак сподівався, що спекався домагань. Але старлейт нагадав про себе телефонним дзвінком – призначив зустріч у кафе. Юнак віддав йому сто гривень. Та погрози прозвучали знову. Але де ж студентові роздобути таку велику суму?.. Бідолаха зажурився, врешті зателефонував до брата у Німеччину, мовляв, виручай, треба міліції заплатити двісті доларів. Брат збагнув, що молодшому – непереливки, і розповів телефоном про усе вітчиму.

На сімейній раді вирішили дати юнакові двісті гривень – з надією, що міліціянт вгомониться і відчепиться. Але на всяк випадок на зустріч із оперуповноваженим хлопця спорядили диктофоном. Тож вручення грошей було зафіксоване на цифровому носію.

Однак горе-правоохоронець не схаменувся і продовжував вимагати решту – 1300 гривень. Ось тоді вітчим не витримав і звернувся у відділ внутрішньої безпеки при УМВСУ в області. Тут йому вручили мічені купюри. Машина з тернопільськими правоохоронцями вирушила у Бережани.

Старший лейтенант наче відчув щось недобре і не взяв грошей з рук у руки, а сказав студентові покласти гроші у «дев’ятку», що стояла на території райвідділу. Той так і зробив. Незабаром працівники внутрішньої безпеки затримали оперуповноваженого.

Хабар доводити нескладно, якщо хабарника зловлять на гарячому – у момент передавання грошей. Але в цьому випадку не було тієї очевидності, яка потребує лише належної фіксації. Тож горе-міліціонер і взяв це на озброєння, щоб «відбитися» від звинувачення. Загалом він часто змінював покази, заперечував навіть те, що знайомий із студентом, також і сам факт затримання студента. На суді другий із студентів (той, який виявився тверезим) розповів про те, що чув від батьків: до них приїжджали із райвідділу міліції з проханням заперечувати, що їх сина затримували, возили у міліцію. Ось тільки у райвідділі не зуміли відповісти на таке запитання: як тоді опинилися у картотеці відбитки пальців тверезого студента?

Власне, дуже переконливим доказом вини оперуповноваженого стала інформація, надана мобільним оператором на вимогу суду, – про телефонні з’єднання стільникового зв’язку. Так ось, упродовж чотирьох місяців (саме стільки тривала епопея з вибивання хабара) зафіксовано двадцять одне телефонне з’єднання між звинуваченим міліціонером та студентом.

Бережанський райсуд визнав винним екс-правоохоронця. Його засудили до п’яти років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням розпорядчо-владних функцій у правоохоронних органах та органах державної влади і управління строком на три роки. Водночас засудженого звільнили від відбування покарання із встановленням іспитового терміну на три роки. Його також позбавили спеціального звання – старшого лейтенанта, – повідомляє газета "Свобода”.